кредитний

-а, -е.

Стос. до кредиту.

••

Креди́тна блока́да — економічна блокади країни з боку інших країн або міжнародних фінансово-кредитних організацій, що полягає у відмові від надання кредитів.

Креди́тна війна́ — посилене кредитне стимулювання експорту конкуруючих товарів у певну країну.

Креди́тна дисциплі́на — дотримання позичальником правил кредитування та зобов'язань, що випливають з умов кредитної угоди.

Креди́тна ка́ртка — іменний платіжно-розрахунковий документ, що його видає банк своїм вкладникам для оплати товарів і послуг.

Креди́тна лі́нія — юридично оформлюване зобов'язання банку або ін. кредитної організації перед позичальником надавати йому протягом певного періоду кредити.

Креди́тна рестри́кція — обмеження банками та державою розмірів кредиту, щоб уникнути інфляційних процесів.

Креди́тна уго́да — угода, укладена фондом і банком з однієї сторони і позичальником з іншої.

Креди́тне страхува́ння — вид страхування на випадок смерті, за якого банк, видаючи кредит, одночасно страхує осіб, які отримали позику.

Креди́тний біле́т — боргове зобов'язання державної скарбниці, банку, що замінює гроші; банківський білет.

Креди́тний до́гові́р — цивільно-правовий договір, за яким банк або інша кредитна організація зобов'язуються надати кошти (кредит) позичальнику.

Креди́тний ри́зик — ризик невиконання позичальником його зобов'язань по відношенню до кредитора.

Креди́тні гро́ші — нерозмінні на золото банкноти центральних банків і банківські депозити, які є базою чекового обігу.

Креди́тні опера́ції — господарчі операціі суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачають надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів з відстроченням платежу.

Креди́тні ресу́рси — кошти, визначені у державному бюджеті та місцевих бюджетах для надання кредиту позичальникові.

Креди́тні са́нкції — передбачені законодавством або відповідними договорами заходи економічного впливу.